lafeber

Останнім часом багато пишуть про те, що ШІ перебуває (чи не перебуває) у стані "бульбашки". В мене є багато думок з цього приводу, тому сформулюю їх в одному пості.

Почнемо з того, що таке "бульбашка". Класична "бульбашка" вимагає попит на актив, який обмежений в кількості (наприклад, земля), де сам факт подорожчання активу призводить до додаткового попиту на актив та подальшого удорожчення, причому додаткові гроші йдуть на ринок активу за рахунок кредитів під заставу активу. Ситуації, коли актив не стільки обмежений в кількості, скільки недоступний миттєво, і потребує часу на виробництво (нерухомість чи акції), чи попит на актив будується на інших принципах (очікування подальших прибутків), чи розповсюджується на інші схожі активи (кріпто) - це вже ситуація складніша.

На мою думку, значна частина "бульбашок" на ринку зараз - не не зовсім класичні бульбашки. На мою думку, саме на "попиті на кінцевий актив" зараз тримається Тесла Маска, і, думаю, біткойн; решта індустрії працює складніше. Решта індустрії працює не очікуванні великий прибутків і потенціалу зайняти ту саму інфраструктурну нішу, як Гугл, Майкрософт та Амазон. Значною мірою навколо ціх очікувань і торгуються акції гігантів ШІ та інших компаній, які зуміли себе подати як потенційних піонерів.

Чи виправдані такі очікування?

Питання це цікаве, але, на мою думку - не дуже. Подібний ентузіазм оточував свого часу таких гігантів інфраструктури, як кабельні компанії та операторів мобільного зв'язку. Зрештою, щоправда, з'ясувалося, що платні підписники - це така штука, яка любить мігрувати до інших провайдерів, якщо послуга, яку ти продаєш, мало відрізняється від інших провайдерів; ну а оскільки всі провайдери працюють приблизно з однаковими технологіями, то виявляється, що диференціювати себе дуже важко, і як верхня межа користувачів, так і верхня ціна, яку реально можно вибити в конкурентному ринку, з'являються дуже рано.

Проблема ШІ в тому вигляді, в якому він існує, полягає в тому, що наразі я не бачив, щоб різні моделі достатньо диференціювалися одне від одної, щоб ШІ відчувався не як гомогенний продукт. Всі вони мають доступ приблизно до одних і тих самих даних, дають приблизно однакові відповіді на схожі питання, і не мають функцій, які змусили б мене подумати двічі, щоб змінити агента.

А як же спеціалізований ШІ, спитаєте ви?

Проблема в тому, що все, що робить спеціалізований ШІ - воно дуже нагадує софт для бізнесу; так, він вирішує конкретні проблеми, іноді - дуже добре, але це "дуже добре" потрібно вузькій індустрії. Досвід минулих років показує, що затрати на софт в спеціалізованих сферах не можуть бути більше, ніж доходи цих спеціалізованих сфер. Більш того, не дуже зрозуміло, чи не призведе масова поява ШІ, який вміє добре, до падіння цін та доходів у цих сферах через підвищену конкуренцію через зниження порогу входу.

Але ж дешевий ШІ може замінити дорогих робітників!

Тут ми підходимо до класичної проблеми конкуренції: те, що ШІ значно дешевше людей, ще не означає, що навіть нинішні ціни на ШІ лишаться такими самими. Щойно дві моделі ШІ можуть робити приблизно те саме, ак вони починають конкурувати одна з одною. Більш того, на ринку вже багато компаній мають локальні моделі ШІ, які використовують роботу працівників власне компанії для навчання; не дуже зрозуміло, як відбуватиметься конкуренція з такими моделями.

Таким чином, ми, на мою думку, знаходимося в ситуації, де ціна акцій відштовхується від очікування прибутків, які в своєму нинішньому виді ШІ компанії просто не здатні будуть досягти. Грубо кажучи, це ринок кінця 90х, де очікування від онлайн-рітейлу були відверто вищими, ніж те, де він опинився навіть за 10 років потому.

Що буде далі?

Звичайно, ШІ нікуди не дінеться, але нинішній ШІ-оптимізм навряд чи триватиме більше, ніж 3-5 років. Всі суто ШІ компанії значно впадуть у ціні; ті, що не зможуть вийти на позитивний кешфлоу за 3-5 років, збанкрутують або будуть поглинени іншими гравцями за відносно невеликі гроші. Акції великих гравців впадуть пропорційно тому, наскільки далеко вони не стільки від ШІ, скільки від доходів від ШІ-компаній. Це все відбуватиметься одночасно з тим, що ШІ продовжуватиме бути значним фактором на ринку праці, та з розвитком власне ШІ моделей.

В той же час, дуже висока ймовірність того, що в Європі та Азії будуть створювати своїх "національних чемпіонів" з ШІ. Власне, основні загрози для FAANG йдуть не з боку ШІ-альтернатив, а з боку реголяторів, особливо на європейському ринку.